Новини

Всі новини
2018-12-04

П’ятдесят відтінків червоного, або що не так з новим мостом на Пасічну.

П’ятдесят відтінків червоного кольору бачать кожного ранку жителі Пасічної, які відкривають карти Google, аби оцінити стан завантаженості мосту. В цьому додатку кольори відображають інтенсивність заторів: зелений означає, що заторів немає, відповідно, червоний – що вони є. І що темніший червоний колір, то повільніший рух на дорозі.

Так от, відтінки червоного на карті мосту на Пасічну – це звичне діло. Цьому, на жаль, ніхто вже не дивується. Найбільший в Івано-Франківську машинопотік, за словами фахівців, зосереджений на вулиці Галицькій –  приблизно 1800 одиниць в одному напрямку в годину пік (https://bit.ly/2KTaKxf). Зрозуміло, що таке ж, а подекуди й більше, навантаження лягає на міст. Можна припустити, що проектанти, які у 60-х роках відповідали за спорудження мосту, не розраховували на таку кількість транспорту. Вердикт: якщо один міст не справляється, потрібно побудувати ще один.

Однак новий Галицький міст життєво важливий не лише для пересічних містян. Так само, а можливо й більше, він важливий для людини, якій, до речі, не доводиться їздити ним щоранку. Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків живе в центральній частині міста, однак добре розуміє і не приховує того, що для нього “міст на Пасічну – це майбутнє політичної кар’єри”. Про це у 2017 році він заявив під час звіту за два роки діяльності на телеканалі “РАІ”. І з цим важко не погодитись. Але є одне але, як каже Роман Вінтонів, він же Майкл Щур, який полюбляє комічно обговорювати Руслана Марцінківа у своїй програмі. Швидше за все, цих “але” декілька, і вони дуже важливі.

Але № 1

Перед тим, як побудувати міст – а його загальна вартість на сьогодні вже виросла до 180 мільйонів гривень – з громадою, яка ці гроші має заплатити, особливо ніхто не радився. Активісти у відкритому листі щодо будівництва Галицького мосту, який вже довго гуляє мережею, нарікають: “В процесі розробки концепції даного проекту не були проведені обговорення належним чином і ніхто не презентував даний проект громадськості. То ж логічним є провести презентацію і брифінг та зняти завісу таємничості з одного із найдорожчих проектів в історії міста часів Незалежності.” І їх легко зрозуміти, адже 180 мільйонів – сума дуже немала.

Але № 2

Міст має кудись вести і звідкись починатися. Власне, це і визначає його доцільність та зручність. Наука це називає “моделюванням транспортних потоків”. А активісти, у тому ж таки відкритому листі, обурюються, що такого моделювання проведено не було. І це погано, навіть дуже. Бо без правильного прорахування транспортних потоків міст, в кращому разі, не вирішить проблему, а в гіршому, лише її посилить. У відкритому листі вказано, що найбільшу стурбованість викликають ескізні рішення стосовно транспортної розв’язки з боку мікрорайону Княгинин. Зокрема, перетворення на односторонню чотирисмугову магістраль вул. Надрічної, виведення транспортного потоку з мосту на існуюче кільце в районі магазину ПАККО та  заборона лівих поворотів для транспорту з нещодавно відремонтованих вулиць Княгинин та Промислова. Очевидно, що мають бути компроміси, але, аби їх досягти, потрібно говорити, радитися, шукати різні варіанти. Власне широкого громадського обговорення транспортної схеми цього вузла із спеціалістами-професіоналами та пересічними франківцями і вимагають небайдужі містяни.

Але № 3, 4 і 5

Гроші. Було очевидно, що будівництво мосту таких розмірів і складності – справа далеко не дешева. Тому вже на етапі чуток питання фінансування було одним з найбільш дискусійних. Після оголошення кошторису воно набуло додаткової гостроти, адже 206 мільйонів (таку суму було оголошено на початку тендеру) – дуже ласий шматок для будівельної компанії навіть найвищого рівня. І коли в липні 2017 року місто оголосило тендер на будівництво мосту, до участі в ньому зголосились 4 компанії. Пропозиції двох з них було відхилено через невідповідність умов тендерної документації. Тому за право побудувати новий міст через Бистрицю Солотвинську змагались дві фірми: ТОВ “ПБС” та ТОВ “Містобудівельний загін № 112”. Торги відбувались у системі електронних закупівель “Prozorro”, а це означає, що переможе той, хто запропонує найнижчу ціну.  “ПБС” знизила вартість робіт із 206 до 169 мільйонів 350 тисяч гривень, однак  “Містобудівельний загін № 112” оцінив будівництво мосту у ще меншу суму: 120 мільйонів гривень. Всім було очевидно, що це занадто низька сума для такого об’єму робіт, а тому з часом вона зросте. Однак, 21 вересня 2017 року виконувач обов’язків директора ТОВ “Містобудівельний загін № 112” Сергій Порожнюк на засіданні виконавчого комітету в Івано-Франківську заспокоював, що таку ціну запропонували, аби закріпитись в регіоні, а тому готові навіть залишитись без прибутку. Та рівно через рік в системі публічних закупівель “Prozorro” з’явилось повідомлення про намір Управління капітального будівництва виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради укласти договір на додаткові роботи з будівництва мосту через річку Бистриця Солотвинська та транспортної розв’язки в районі вул. Хіміків-Надрічна. Цей договір вартістю 58 мільйонів 345 тисяч гривень місто уклало за переговорною процедурою (тобто без торгів) з тим самим ТОВ “Містобудівельний загін № 112”. Іншими словами, через рік вартість мосту виросла до 178 мільйонів гривень. На цей час – це найсвіжіша інформація стосовно суми, в яку обійдеться будівництво Галицького мосту (до речі, назву обирали голосуванням на офіційному сайті міста). Чи не зросте сума знову – питання відкрите. Адже кінцевий строк виконання робіт: серпень 2019 року.

Як зазначає керівник Івано-Франківської міської організації ПП “Об’єднання “Самопоміч” Богдан Когут, франківці мають знати, на що міська влада витрачає їхні кошти. Тому на сесію Івано-Франківської міської ради фракція “Об’єднання “Самопоміч” підготувала депутатський запит з вимогою оприлюднити проект мосту “Галицький” та проектно-кошторисну документацію.