Новини

Всі новини
2017-07-13

Реформа освіти: 12-річне навчання у школі та особливість вступної кампанії у виші

Необхідність освітньої реформи в Україні підкреслюють дані офіційної статистики, згідно з якими лише 10% батьків і 15% вчителів задоволені якістю середньої освіти. Щодо вищої школи, Україна перебуває у числі перших 10-15 країн світу за кількісним показником людей, які здобувають освіту. Якісний рівень навчання коливається залежно від спеціалізації – від п’ятдесятого до сотого.

Такі показники вказують на слабкий зв’язок вищої освіти з ринком праці. Це намагається вирішити реформа, реалізація якої запланована поступово – до 2025 року.

Середня освіта

Ідея реформи передбачає запровадження у 2018 році 12-річної шкільної освіти. 1-5 класи – це початкова школа, 6-9 класи – базова школа, 10-12 класи – профільна старша школа. Реформа не торкнеться учнів, які зараз навчаються в школі. Перші випускники 12-річки будуть у 2030 році.

За словами депутата міської ради від партії «Самопоміч» Олександри Федорук, зміна системи освіти є викликом часу, адже змінилася цінність інформації, способи її отримання та використання.

«Економічна стабільність держави розпочинається з якісної освіти. Тому вона повинна відповідати сучасності. Головне завдання школи у сучасних умовах – виховати у дітей лідерські риси, вміння аналізувати та приймати рішення, бути господарями свого життя, а не чекати готових рішень від дорослих, які знають як треба і як краще», – переконана Олександра Федорук.

Саме готовність школярів приймати остаточне рішення щодо свого майбутнього передбачає реформа освіти. Окрім того, змінилася й програма навчання у школах. Вона містить більшу кількість предметів. Досвід 12-річного навчання є у більшості європейських країн.

«Дитина має більше часу, щоб знайти свої сильні сторони, розкрити свої інтереси і розвивати їх. Це краще готує дитину до дорослого життя, а школа має достатньо часу дати випускникам ті інструменти, які допоможуть у майбутньому реалізуватися професійно», – коментує нововведення Олександра Федорук.

Вища освіта

Найбільше змін зазнала вступна кампанія 2017 у виші. Цьогоріч вона завершиться 26 липня. Це останній день, коли приймальна комісія зараховуватиме результати зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО).

Якщо минулого року абітурієнти могли подати 15 заяв на п’ять спеціальностей, то в 2017 скоротили кількість заяв до дев’яти на чотири спеціальності. Мінімальний бал для вступу виші визначають самі.

«Так абітурієнти серйозніше підходитимуть до вибору майбутньої спеціалізації», – каже депутат облради Олександра Федорук.

На кожній спеціальності вступник вказує пріоритетність – від 1 до 9. Заява з пріоритетом «1» – це спеціальність, на якій абітурієнт хоче навчатися найбільше.

Бюджетних місць стало більше у тих вишах, яким надають перевагу вступники з високими балами ЗНО. Виші, які повністю виконали державне замовлення в 2016 році, змогли збільшити кількість бюджетних місць до 10%, інші вищі навчальні заклади орієнтувалися на максимальні обсяги 2016 року.

«Франківські виші бюджетних місць отримали більше. Зокрема, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника збільшив держзамовлення на три-п’ять місць, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу затвердив максимальний розмір – якщо минулого року було 559 місць, то цьогорічна кількість становить 611», – каже депутат облради від партії «Самопоміч» Олександра Федорук.

Після завершення прийому всіх пільговиків, решта місць держзамовлення будуть спрямовані на технічні та інші дефіцитні спеціальності.

Як і в 2016-му, в цьому році немає права на позаконкурсний вступ. Для абітурієнтів з інвалідністю, сиріт, дітей учасників бойових дій на Донбасі, дітей з Криму і Донбасу встановили квоти. У 2017 їх передбачено п’ять. Перша – 10% від держзамовлення – для сиріт, тих, хто через здоров’я не може здавати ЗНО і учасників бойових дій. Друга квота в 20% – для переселенців, які покинули окупований Крим після 1 січня 2017 року, але діє тільки в окремих вишах, на базі яких функціонують освітні центри «Крим-Україна».

«Таких центрів в Україні є 12, але Івано-Франківські виші до цього переліку не потрапили», – розповідає Олександра Федорук.

Третя квота може вводитися тільки в комунальних вищих закладах – їх в Україні небагато. Вона діє для жителів відповідної територіальної громади, яка фінансує підготовку фахівців з місцевого регіону. Четверта і п’ята квота – для іноземних абітурієнтів за міжнародними зобов’язаннями.

А ось перелік пільгових категорій населення, які можуть вступити на навчання не за результатами тестування, а за співбесідою, цього року розширили. Зокрема, за співбесідою можуть проходити маломобільні особи з інвалідністю, деякі категорії чорнобильців. На підставі іспитів зараховуватимуть учасників бойових дій, дітей-сиріт, і дітей, які внаслідок захворювань не можуть пройти тестування.

Ще одне нововведення у вищій освіті – всі, хто вступає до магістратури за спеціальністю «Право», задають ЗНО. Торік ця технологія була апробована в 9 вишах. Цьогоріч це стосується всіх університетів через соціальну значущість підготовки юристів в Україні.

«Це тільки підтверджує загальну тенденцію в освіті: практика «отримав диплом і заховав у шухляду» відходить у минуле, – каже Олександра Федорук. – Діти мають свідомо підходити до вибору спеціальності. Окрім базової освіти, все більш популярними і потрібними  стануть вузькоспеціалізовані навчальні курси з тієї чи іншої теми».